26 квітня 1986 року… Чорнобильська АЕС.

1 год. 23 хв. 47 сек…З інтервалом у дві секунди на 4-му енергоблоці лунають два вибухи. В повітря «вириваються» ізотопи, зокрема, йод-131, плутоній-239, цезій-137 та інші. Їхня сумарна радіоактивність становить 50 мільйонів кюрі: в 30-40 разів більше, ніж при вибуху хіросімської бомби!… Виникає пожежа у центральній залі, боротьба з якою триватиме аж до 10 травня! І весь цей час реактор викидатиме в атмосферу величезні дози опромінення…

Поряд місто Прип’ять і повітря над ним, як напише згодом Іван Драч, «дзвенить від радіації». Але прип’ятчанам поки що нічого про це невідомо і вони безпечно прогулюються вулицями міста. Разом із дітьми. І не підозрюють, що саме в ці перші години після вибуху «хапають» божевільні дози радіації.

Так почалася нова історія нашої планети. Чорнобильська трагедія стала одночасно і уроком, і складним випробуванням для всіх нас. Вона забрала тисячі життів, зруйнувала екосистему на прилеглих територіях, почала новий відлік часу. Це була катастрофа, про яку знав і говорив весь світ.

Ми будемо пам’ятати всіх героїв, які віддали своє життя під час ліквідації наслідків тієї жахливої катастрофи. Вони здійснили великий подвиг, адже знали, з чим мають справу, усвідомлювали наслідки, але не вагалися і йшли у бій з радіаційною стихією. Завдяки їхній самопожертві, ми сьогодні маємо майбутнє, а яким воно буде – залежить від кожного з нас.